АНАЛІЗ ТЕХНОЛОГІЇ ВИГОТОВЛЕННЯ Модуль сполучення Цифрові мультиметри З КОМП'ЮТЕРОМ
1 Технологічна характеристика модуля сполучення як об'єкта автоматизованої збірки і монтажу
Модуль сполучення цифрового мультиметра з комп'ютером задовольняє наступним вимогам:
- Радіоелектронний модуль є функціонально закінченим і його виготовлення, а також електричний контроль, можна організувати на спеціалізованій дільниці;
- Все електрорадіоелементи шнуром висновками розташовуються на друкованій платі тільки з одного боку для забезпечення можливості застосування групової пайки зануренням плати;
- Число варіантів формування виводів електрорадіоелементів обмежено: для елементів з циліндричними корпусами і осьовими висновками застосовується П-образна формування і встановлення на друкованій платі без зазору, для конденсаторів і транзисторів застосовується I-образна формовка, для елементів в корпусах DIP типу формовка не проводиться;
- Конструкція модуля виключає застосування прокладок між елементами і друкованою платою, екранів і ізоляційних трубок на корпусах і висновках елементів;
- Конструкція модуля виключає застосування додаткових кріплень елементів на друковану плату.
2 Технологічна характеристика модуля сполучення як об'єкта автоматизованої збірки і монтажу
Типовий технологічний процес розробляється для виготовлення в конкретних виробничих умовах типового представника групи виробів, що мають загальні конструктивно-технологічними ознаками. До типового представника групи виробів відносяться виріб, обробка якого потребує найбільшої кількості основних і допоміжних операцій, характерних для виробів, що входять в цю групу. Типовий технологічний процес може застосовуватися як робочий технологічний процес або як інформаційна основа при розробці робочого технологічного процесу. Він зменшує обсяг технологічної документації без шкоди міститься в ній, створює можливість розробки групових пристосувань і засобів автоматизації, виключає грубих помилок у нормуванні матеріальних і трудових витрат.
При розробці робочого технологічного процесу використаний типовий технологічний процес, який складається з наступної послідовності дій:
а) вхідний контроль електрорадіоелементів;
б) лудіння друкованої плати;
в) промивка;
г) підготовка електрорадіоелементів до монтажу;
д) встановлення елементів на плату;
е) флюсування;
ж) пайка вузла;
з) контроль пайки;
і) ручна допайка;
к) промивка;
л) доустановка елементів на плату;
м) ручна допайка;
н) контроль функціонування.
1 - вхідний контроль електрорадіоелементів; 2 - лудіння друкованої плати; 3 - промивка; 4 - підготовка елементів до монтажу; 5 - установка елементів на плату; 6 - флюсування; 7 - пайка вузла; 8 - контроль пайки; 9 - ручна допайка, 10 - промивка; 11 - доустановка елементів на плату; 12 - ручна допайка; 13 - контроль функціонування.
Малюнок 1.1 - Схема типового технологічного процесу
3 Розрахунок показників технологічності конструкції
Галузевий стандарт ОСТ 4 ГО.091.219 передбачає вибір складу базових показників. У число вибраних повинні включатися показники, які надають найбільший вплив на технологічність конструкції блоків.
Основним показником, що служить для оцінки технологічності конструкції, є комплексний показник технологічності , Що визначається за допомогою базових показників за формулою (1.1)
, (1.1)
де: - Значення базового показника;
- Функція, що нормують вагову значимість показника;
- Порядковий номер показника;
- Загальна кількість відносних приватних показників.
В якості базових показників технологічності вибираємо показники, наведені в таблиці 1.1.
Таблиця 1.1 - Базові показники технологічності
Порядковий номер у ранжіровочной послідовності | Коефіцієнт | Позначення | |
1 | Використання мікросхем і микросборок в блоці | 1,000 | |
2 | Автоматизації та механізації монтажу | 1,000 | |
3 | Механізації підготовки ЕРЕ | 0,750 | |
4 | Механізації контролю і налаштування | 0,500 | |
5 | Повторюваності ЕРЕ | 0,310 | |
6 | Застосованості ЕРЕ | 0,187 | |
7 | Прогресивності формоутворення деталей | 0,110 |
Для розрахунку комплексного показника технологічності необхідно визначити базові показники наведені в таблиці 5.1.
Коефіцієнт використання мікросхем та мікрозборок обчислюється за формулою (1.2):
, (1.2)
де: - Загальна кількість мікросхем і микросборок у виробі, шт;
- Загальна кількість електрорадіоелементів, шт.
Підставивши значення у формулу (1.2) отримуємо:
Коефіцієнт автоматизації і механізації монтажу розраховується за формулою (1.3):
, (1.3)
де: - Кількість монтажних з'єднань, які можуть здійснюватися автоматизованим або механізованим способом;
- Загальна кількість монтажних з'єднань.
Розрахуємо коефіцієнт автоматизації та механізації монтажу:
.
Коефіцієнт механізації підготовки електрорадіоелементів обчислюємо за формулою (5.4):
, (1.4)
де: - Кількість електрорадіоелементів, шт., Підготовка яких до монтажу може здійснюватися механізованим або автоматизованим способом.
Підставивши значення у формулу (1.4) отримуємо:
.
Коефіцієнт механізації контролю і налаштування обчислюємо за формулою (1.5):
, (1.5)
де: - Кількість операцій контролю і настройки, які можна здійснювати механізованим або автоматизованим способом;
- Загальна кількість операцій контролю і настройки.
Обчислимо коефіцієнт механізації контролю і настройки за формулою (1.5):
.
Коефіцієнт повторюваності електрорадіоелементів розраховуємо за формулою (1.6):
, (1.6)
де: - Загальна кількість електрорадіоелементів, шт;
- Загальна кількість типорозмірів електрорадіоелементів у виробі.
Підставивши значення у формулу (5.6) отримуємо:
.
Коефіцієнт застосованості електрорадіоелементів розраховуємо за формулою (1.7):
, (1.7)
де: - Кількість типорозмірів оригінальних електрорадіоелементів у виробі.
Підставляючи значення у формулу (1.7) отримуємо:
.
Коефіцієнт прогресивності формоутворення деталей обчислюється за формулою (1.8):
, (1.8)
де: - Кількість деталей, шт., Заготівлі яких або самі деталі отримані прогресивними методами (штампуванням, пресуванням, литтям, пайкою, зварюванням, склеюванням та ін);
- Загальна кількість деталей у виробі, шт.
Після підстановки значень у формулу (5.8) отримуємо:
.
Підставляючи значення розрахованих базових показників технологічності в формулу (1.1) отримуємо:
Рівень технологічності конструкції блоку визначається як відношення досягнутого показника технологічності до значення базового за формулою (1.9):
, (1.9)
де: К Б - базовий показник технологічності.
.
Відповідно до ОСТ 4 ГО.091.219 отриманий нормативний комплексний показник технологічності підходить для установчої серії.
4 Вибір обладнання для виробництва модуля і розрахунок техніко-економічних показників потокової лінії складання
Для вибору обладнання для виробництва скористаємося даними, наведеними в [7].
Для виробництва:
- Розпаковування електрорадіоелементів проводиться вручну на светомонтажном столі СМ-2 - продуктивність 1000 шт / год;
- Вхідний контроль здійснюється тестером CMS 100 - продуктивність 360 шт / год;
- Автомат формування, обрізки і лудіння виводів резисторів, діодів, транзисторів і конденсаторів УФТ 901 - продуктивність 800 шт / год;
- Установка електрорадіоелементів проводиться на светомонтажном столі "Трійник-М" - число осередків: для мікросхем - 3, для електрорадіоелементів - 10;
- Паяння здійснюється зануренням плати у ванну з припоєм на установці ТН 712, продуктивність 360 шт / год;
- Очищення проводиться на установці УПІ 901, продуктивність 60 шт / год;
- Функціональний контроль здійснюється пристроєм "Лінза-11", продуктивність 80 шт / год.
Розрахуємо такт випуску кожного модуля, трудомісткість виконання кожної операції, коефіцієнт завантаження обладнання.
Програму запуску виробу обчислюємо за формулою (1.10):
, (1.10)
де: - Програма випуску виробів, шт.;
- Коефіцієнт технологічних втрат, приймається рівним 1,02.
Підставляючи значення у формулу (1.10) отримуємо:
Такт випуску одного модуля визначаємо за формулою (1.11):
, (1.11)
де: - Річний фонд часу, год;
- Програма запуску виробів, шт.
Річний фонд часу обчислюємо виходячи з наступних даних: кількість робочих днів у році - 250, робітники працюють в одну зміну, тривалість робочого дня - 8 годин з 1 годиною перерви на обід. Отже річний фонд часу складає 1750 годин. Підставляючи значення у формулу (1.11) отримуємо:
Трудомісткість операції зборки автомата визначається за формулою (1.12):
, (1.12)
де: T 0 - трудомісткість виконання кожної операції для одного елемента;
n - кількість елементів, що встановлюються на друковану плату при даній операції.
Трудомісткість виконання кожної операції визначаємо за формулою (1.13):
, (1.13)
де: P - продуктивність обладнання.
Коефіцієнт завантаження обладнання визначаємо за формулою (1.14):
, (1.14)
де: К СН.Т - коефіцієнт зниження трудомісткості, приймаємо рівним 1;
До В - коефіцієнт виконання норм часу, приймаємо рівним 1.
Результати розрахунку показників потокової лінії складання наведено в таблиці 1.2.
Маршрутне опис технологічного процесу виробництва модуля сполучення цифрового мультиметра з комп'ютером представлено в додатку у вигляді маршрутних карт.
Таблиця 1.2 - Результати розрахунку показників потокової лінії складання
Операція | Обладнання | Продуктивність обладнання, шт / год | Трудомісткість, хв. | Коефіцієнт завантаження обладнання з ЗО |
Розпакування ЕРЕ | Светомонтаж- ний стіл СМ-2 | 1000 | 1,2 | 0, 01 |
Вхідний контроль | Тестер CMS100 | 360 | 2, 33 | 0, 033 |
Формування висновків | Автомат формування УФТ901 | 800 | 0,825 | 0, 012 |
Установка ЕРЕ | Светомонтаж-ний стіл "Трійник-М" | 900 | 1,33 | 0, 019 |
Пайка | Установка ТН712 | 360 | 3,33 | 0, 049 |
Очищення | Установка УПІ901 | 60 | 20 | 0,29 |
Функціональний контроль | Установка "Лінза-11" | 80 | 15 | 0,2 2 |
Література
1 Технологія і автоматизація виробництва РЕА: Підручник для вузів / Під ред. А.П.Достанко.-М.: Радіо і зв'язок, 1999.
2 Технологія виробництва ЕОМ - Достанко А.П. та ін: Учеб.-Мн.: Вища школа, 2004.
3 Технологічне оснащення виробництва єлектронних обчіслювальніх засобів: Навч. Посібник / М.С.Макурін.-Харків: ХТУРЕ, 2006.
4 Автоматизація і механізація складання і монтажу вузлів на друкованих платах / А.В.Егунов, Б. Л. Жожомані, В. Г. Журавський, В. В. Жуков; під ред. В. Г. Журавського. -М.: Радіо і зв'язок, 1988.
5 Гнучка автоматизація виробництва РЕА із застосуванням мікропроцесорів і роботів. - Ю.В. Іванов, Н.А. Лакота;-М.: Радіо і зв'язок, 1988.